грос
ГРОС, а, ч., заст. Міра, прийнята головним чином при лічбі галантерейних і деяких канцелярських предметів, що становить дванадцять дюжин.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грос — грос іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- грос — -а, ч., заст. Міра, прийнята головним чином у лічбі галантерейних і деяких канцелярських предметів, що становить дванадцять дюжин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- грос — Дванадцять дванадцяток Словник чужослів Павло Штепа
- грос — невідм. Великий. Грос концерн. Словник сучасного українського сленгу
- грос — (англ. gross) міра підрахунків, яка дорівнює дванадцяти дюжинам (144 штуки); застосовувалась при підрахунках олівців, ґудзиків тощо. Економічний словник
- грос — (нім. Groβ, букв. – великий) дванадцять дюжин, міра, що її застосовують головним чином при лічбі галантерейних предметів та олівців. Словник іншомовних слів Мельничука