грос

(нім. Groβ, букв. – великий)

дванадцять дюжин, міра, що її застосовують головним чином при лічбі галантерейних предметів та олівців.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грос — Дванадцять дванадцяток Словник чужослів Павло Штепа
  2. грос — -а, ч., заст. Міра, прийнята головним чином у лічбі галантерейних і деяких канцелярських предметів, що становить дванадцять дюжин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грос — (англ. gross) міра підрахунків, яка дорівнює дванадцяти дюжинам (144 штуки); застосовувалась при підрахунках олівців, ґудзиків тощо. Економічний словник
  4. грос — грос іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  5. грос — невідм. Великий. Грос концерн. Словник сучасного українського сленгу
  6. грос — ГРОС, а, ч., заст. Міра, прийнята головним чином при лічбі галантерейних і деяких канцелярських предметів, що становить дванадцять дюжин. Словник української мови в 11 томах