грос

Значення в інших словниках

1. грос — грос іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
2. грос — -а, ч., заст. Міра, прийнята головним чином у лічбі галантерейних і деяких канцелярських предметів, що становить дванадцять дюжин. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. грос — невідм. Великий. Грос концерн. Словник сучасного українського сленгу
4. грос — (англ. gross) міра підрахунків, яка дорівнює дванадцяти дюжинам (144 штуки); застосовувалась при підрахунках олівців, ґудзиків тощо. Економічний словник
5. грос — (нім. Groβ, букв. – великий) дванадцять дюжин, міра, що її застосовують головним чином при лічбі галантерейних предметів та олівців. Словник іншомовних слів Мельничука
6. грос — ГРОС, а, ч., заст. Міра, прийнята головним чином при лічбі галантерейних і деяких канцелярських предметів, що становить дванадцять дюжин. Словник української мови в 11 томах