грошина
ГРОШИ́НА, и, ж., розм. Окремий металевий грошовий знак.
Кричав він п’яним голосом і брязнув на стіл кількома срібними грошинами, що вони аж розкотилися по столу (Гр., II, 1963, 276).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грошина — гроши́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- грошина — -и, ж., зах. Монета. Великий тлумачний словник сучасної мови
- грошина — див. гроші Словник синонімів Вусика
- грошина — Грошина, -ни ж. Монета. Мусить витнути на тарілочку дружкові грошину. МУЕ. I. 146. Словник української мови Грінченка