грошина

Грошина, -ни

ж. Монета. Мусить витнути на тарілочку дружкові грошину. МУЕ. I. 146.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грошина — гроши́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. грошина — -и, ж., зах. Монета. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грошина — див. гроші Словник синонімів Вусика
  4. грошина — ГРОШИ́НА, и, ж., розм. Окремий металевий грошовий знак. Кричав він п’яним голосом і брязнув на стіл кількома срібними грошинами, що вони аж розкотилися по столу (Гр., II, 1963, 276). Словник української мови в 11 томах