1. Словник української мови Грінченка

грошик

Грошик, -ка

м.

1) ум. отъ гріш.

2) грошики. Деньги. З Німеччини йде, грошики несе. Чуб. III. 287.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грошик — гро́шик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. грошик — -а, ч. Пестл. до гріш. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грошик — пла́кали гро́ші (гро́шики), перев. чиї. Не справдилися сподівання у зв’язку з затратами, на одержання прибутку, якихось коштів і т. ін. Плакали ваші гроші. Фразеологічний словник української мови
  4. грошик — ГРО́ШИК, а, ч. Пестл. до гріш. Катря зайчика знайшла, Калача йому дала, А для діток — грошик мідний — Хай харчів їм купить, бідний (Перв., Райдуга.., 1960, 57); Мені нема чого переїжджати: тут моя дідизна, тут моя земля. Я з грошика і з кошика жити не можу (Стельмах, II, 1962, 213). Словник української мови в 11 томах