1. Словник української мови в 11 томах

грошовитий

ГРОШОВИ́ТИЙ, а, е. Який має багато грошей.

Це була удова казначея [скарбника], дуже грошовита пані (Збірник про Кроп., 1955, 53);

Ярмарок широкий, скрізь шниря грошовитий хлопець (Горд., II, 1959, 189).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грошовитий — грошови́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. грошовитий — -а, -е. Який має багато грошей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грошовитий — див. багатий Словник синонімів Вусика
  4. грошовитий — БАГА́ТИЙ (який володіє великими матеріальними цінностями), МАЄ́ТНИЙ рідше, ІМУ́ЩИЙ книжн., заст., МО́ЖНИЙ заст., СИ́ТИЙ перев. мн., зневажл.; ГРОШОВИ́ТИЙ (який має значні грошові нагромадження). — Може, й з нами не схоче знатись (князь), бо дуже багатий. Словник синонімів української мови
  5. грошовитий — Грошови́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. грошовитий — Грошовитий, -а, -е Зажиточный. Ном. № 13658. Деякі між ними й дуже багаті і грошовиті. Стор. ІІ. 154. Черевань був тяжко грошовитий. К. ЧР. 4. Словник української мови Грінченка