1. Словник синонімів української мови

грошовитий

БАГА́ТИЙ (який володіє великими матеріальними цінностями), МАЄ́ТНИЙ рідше, ІМУ́ЩИЙ книжн., заст., МО́ЖНИЙ заст., СИ́ТИЙ перев. мн., зневажл.; ГРОШОВИ́ТИЙ (який має значні грошові нагромадження). — Може, й з нами не схоче знатись (князь), бо дуже багатий. В його сіл та міст на Волині й не злічити (І. Нечуй-Левицький); Брати Калиновичі — заможні, ба навіть дуже маєтні люди (І. Франко); Бронко відчув, як здіймається в ньому невгамовна зненависть до тих — ситих, імущих (Ірина Вільде); Він був можний, мав силу грошей, ручкався з гоноровитими панами і вчив сина німецької мови (Н. Рибак); Нехай буде (жінка) заміжня й безземельна, лиш аби грошовита (Л. Мартович). — Пор. замо́жний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грошовитий — грошови́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. грошовитий — -а, -е. Який має багато грошей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грошовитий — див. багатий Словник синонімів Вусика
  4. грошовитий — Грошови́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. грошовитий — ГРОШОВИ́ТИЙ, а, е. Який має багато грошей. Це була удова казначея [скарбника], дуже грошовита пані (Збірник про Кроп., 1955, 53); Ярмарок широкий, скрізь шниря грошовитий хлопець (Горд., II, 1959, 189). Словник української мови в 11 томах
  6. грошовитий — Грошовитий, -а, -е Зажиточный. Ном. № 13658. Деякі між ними й дуже багаті і грошовиті. Стор. ІІ. 154. Черевань був тяжко грошовитий. К. ЧР. 4. Словник української мови Грінченка