грубо
ГРУ́БО. Присл. до гру́бий 1, 3-7.
На столі стоїть залізна лампа, .. сулія з сизим самогоном, і грубо нарізане сало (Стельмах, II, 1962, 107);
У багатьох [людей] були лантухи за плечима, в руках грубо збиті скриньки (Панч, Синів.., 1959, 3);
Вони грубо вилаялися й почали обшук (Чорн., Визвол. земля, 1959, 114);
Син великого князя Всеволода Юрійовича — Ярослав.. грубо порушував права новгородських бояр (Іст. СРСР, І, 1956, 66).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грубо — гру́бо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- грубо — Гру́бо. Значно, великою мірою. Тому нікому не радимо купувати у малих купців на дрібно, бо завше можна грубо ошукати ся і за товар, що варта, приміром], пару шісток, заплатити кілька або кільканайцять корон (Товариш, 1908, 241)... Українська літературна мова на Буковині
- грубо — Присл. до грубий 1), 3-7). Великий тлумачний словник сучасної мови
- грубо — гру́бо багато (ст): їх було двоє. Робота мала бути чиста. Дуже чиста і легка. Заробити можна було грубо (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- грубо — див. недбало Словник синонімів Вусика
- грубо — ПРИБЛИ́ЗНО, НЕТО́ЧНО, ОРІЄНТО́ВНО, НАБЛИ́ЖЕНО, ГРУ́БО, БІ́ЛЬШ-МЕНШ, ТАК розм., ОТА́К розм., НА О́КО розм. — Можете сказати, хоч приблизно, яка кількість води отут грається з скеллям, ну, скажімо, протягом доби? (І. Словник синонімів української мови
- грубо — Грубо нар. Толсто. Перо грубо пише. Камен. у. Словник української мови Грінченка