грубо

Значення в інших словниках

1. грубо — гру́бо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. грубо — Гру́бо. Значно, великою мірою. Тому нікому не радимо купувати у малих купців на дрібно, бо завше можна грубо ошукати ся і за товар, що варта, приміром], пару шісток, заплатити кілька або кільканайцять корон (Товариш, 1908, 241)... Українська літературна мова на Буковині
3. грубо — Присл. до грубий 1), 3-7). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. грубо — гру́бо багато (ст): їх було двоє. Робота мала бути чиста. Дуже чиста і легка. Заробити можна було грубо (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. грубо — ПРИБЛИ́ЗНО, НЕТО́ЧНО, ОРІЄНТО́ВНО, НАБЛИ́ЖЕНО, ГРУ́БО, БІ́ЛЬШ-МЕНШ, ТАК розм., ОТА́К розм., НА О́КО розм. — Можете сказати, хоч приблизно, яка кількість води отут грається з скеллям, ну, скажімо, протягом доби? (І. Словник синонімів української мови
6. грубо — ГРУ́БО. Присл. до гру́бий 1, 3-7. На столі стоїть залізна лампа, .. сулія з сизим самогоном, і грубо нарізане сало (Стельмах, II, 1962, 107); У багатьох [людей] були лантухи за плечима, в руках грубо збиті скриньки (Панч, Синів.. Словник української мови в 11 томах
7. грубо — Грубо нар. Толсто. Перо грубо пише. Камен. у. Словник української мови Грінченка