1. Словник української мови в 11 томах

грубостеблий

ГРУБОСТЕ́БЛИЙ, а, е. Який має товсте, грубе стебло.

— Грубостебле сіно перед згодовуванням подрібнюють (Колг. енц., І, 1956, 638).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грубостеблий — грубосте́блий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. грубостеблий — -а, -е. Який має товсте, грубе стебло. Великий тлумачний словник сучасної мови