1. Словник української мови в 11 томах

грудниця

ГРУДНИ́ЦЯ, і, ж.

1. розм., рідко. Те саме, що гру́ди 1.

Робусинський і собі ліг недалечко, виставив грудницю, щоб провіяло (Свидн., Люборацькі, 1955, 208).

2. мед. Запалення грудних залоз; мастит.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грудниця — грудни́ця 1 іменник жіночого роду груди рідко грудни́ця 2 іменник жіночого роду мастит Орфографічний словник української мови
  2. грудниця — -і, ж. 1》 розм., рідко. Те саме, що груди 1). 2》 мед. Запалення грудних залоз; мастит. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грудниця — ГРУДНИ́ЦЯ², і, ж. Степова багаторічна рослина родини складноцвітих із дрібними жовтими квітками, зібраними у суцвіття. На степах [росте] чистотіл, чебрець, деревій голий, ковила, хизується грудниця жовта (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. грудниця — ГРУ́ДИ (передня частина тулуба від шиї до живота), ЛО́НО поет., ПЕ́РСА (ПЕ́РСИ) поет., ГРУДИ́НА розм., ГРУДНИ́НА розм., ПА́ЗУХА розм., ГРУДНИ́ЦЯ розм. Він купався, зайшовши по груди у річку (О. Словник синонімів української мови
  5. грудниця — Грудниця, -ці ж. 1) = грудина 1. Подольск. г. Плечі і грудницю руб'ям покриває. Мкр. Н. 97. 2) раст. Linosiris villosa Dc. ЗЮЗО. І. 126. Словник української мови Грінченка