1. Словник синонімів української мови

грудниця

ГРУ́ДИ (передня частина тулуба від шиї до живота), ЛО́НО поет., ПЕ́РСА (ПЕ́РСИ) поет., ГРУДИ́НА розм., ГРУДНИ́НА розм., ПА́ЗУХА розм., ГРУДНИ́ЦЯ розм. Він купався, зайшовши по груди у річку (О. Довженко); Не тратили (батьки) надії, що час або якийсь випадок звернуть їм дитину, притулять її знов до чулого батьківського лона (М. Коцюбинський); Золота грива Перса покрила У коня вороного (пісня); Терпило колесом випинав могучу грудину (С. Васильченко); Він з'явився в дверях, розхристав сорочку й показав волохату груднину (С. Чорнобривець); Виразно чув (Данько), як десь у пазусі йому, за худими, молоденькими реберцями тріпочеться серце (О. Гончар); Робусинський і собі ліг недалечко, виставив грудницю, щоб провіяло (А. Свидницький).

МАСТИ́Т (запалення грудних залоз), ГРУДНИ́ЦЯ.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грудниця — грудни́ця 1 іменник жіночого роду груди рідко грудни́ця 2 іменник жіночого роду мастит Орфографічний словник української мови
  2. грудниця — -і, ж. 1》 розм., рідко. Те саме, що груди 1). 2》 мед. Запалення грудних залоз; мастит. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грудниця — ГРУДНИ́ЦЯ², і, ж. Степова багаторічна рослина родини складноцвітих із дрібними жовтими квітками, зібраними у суцвіття. На степах [росте] чистотіл, чебрець, деревій голий, ковила, хизується грудниця жовта (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. грудниця — ГРУДНИ́ЦЯ, і, ж. 1. розм., рідко. Те саме, що гру́ди 1. Робусинський і собі ліг недалечко, виставив грудницю, щоб провіяло (Свидн., Люборацькі, 1955, 208). 2. мед. Запалення грудних залоз; мастит. Словник української мови в 11 томах
  5. грудниця — Грудниця, -ці ж. 1) = грудина 1. Подольск. г. Плечі і грудницю руб'ям покриває. Мкр. Н. 97. 2) раст. Linosiris villosa Dc. ЗЮЗО. І. 126. Словник української мови Грінченка