гружавина

ГРУЖА́ВИНА, и, ж., розм. Багнисте грузьке місце.

Здобич вони діставали завжди, хоч би й з якої непролазної гружавини (Смолич, VI, 1959, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гружавина — -и, ж., розм. Багнисте грузьке місце. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гружавина — див. болото Словник синонімів Вусика
  3. гружавина — Гружавина, -ни ж. Топкое місто, трясина. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка