грузький

ГРУЗЬКИ́Й, а́, е́.

1. В якому можна загрузнути; покритий болотом.

Перед ним безконечно довга і безконечно грузька дорога гине далеко в млі (Фр., II, 1950, 158);

Вогкий вітер гойдав тополі, зривав золоте листя і вкривав ним грузьку чорну землю (Тулуб, Людолови, І, 1957, 247).

2. розм., рідко. Позбавлений легкості; важкий.

Ліжко луснуло під його грузьким тілом (Мирний, IV, 1955, 192);

Хмельницький, уже не звертаючи уваги на послів, заходив грузькою ходою по шатру (Панч, Гомон. Україна, 1954, 342).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грузький — грузьки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. грузький — ГРУЗЬКИЙ – ГРЯЗЬКИЙ Грузький. В якому можна загрузнути; багнистий. Вогкий вітер гойдав тополі, зривав золоте листя і вкривав ним грузьку чорну землю (З.Тулуб); Запоріжці дочекалися відпливу Сивашу, вночі перейшли по грузькому дну, обминувши фортеці (Р. Літературне слововживання
  3. грузький — (ґрунт) драглистий, тванистий, БАГНИСТИЙ, ок. грузлий; (шлях) розгрузлий; (- тіло) важкий. Словник синонімів Караванського
  4. грузький — -а, -е. 1》 В якому можна загрузнути; покритий болотом. 2》 розм., рідко. Позбавлений легкості; важкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. грузький — див. в'язкий Словник синонімів Вусика
  6. грузький — БАГНИ́СТИЙ (покритий болотами, багнищами; грузький), ТВА́НИСТИЙ, МОЧАРУВА́ТИЙ рідше; БОЛО́ТИСТИЙ, БОЛО́ТЯНИЙ, ЗАБОЛО́ЧЕНИЙ (про місцевість — багатий на болота). Задовго до світанку кипів від юрби багнистий берег Вісли (З. Словник синонімів української мови
  7. грузький — Грузьки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. грузький — Грузький, -а, -е Топкій, вязкій. Була дороженька барзо грузька. АД. II. 37. Грузьке дно в річці. Словник української мови Грінченка