групка

ГРУ́ПКА, и ж. Зменш. до гру́па 1,3.

Більшість десятикласників готувались до екзаменів групками по двоє, по троє (Донч., V, 1957, 530).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. групка — гру́пка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. групка — -и, ж. Зменш. до група 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови