групівщина

ГРУПІВЩИ́НА, и, ж. Відокремлення групи членів якогось колективу, організації для відстоювання своїх вузькогрупових інтересів; роздробленість, відсутність єдності в діяльності колективу.

Всякий прояв фракційності і групівщини несумісний з марксистсько-ленінською партійністю (Статут КПРС, 1961, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. групівщина — групівщи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. групівщина — -и, ж. Відокремлення групи членів якогось колективу, організації для обстоювання своїх вузькогрупових інтересів. Великий тлумачний словник сучасної мови