груша

ГРУ́ША, і, ж.

1. Садове і лісове фруктове дерево з темно-зеленим цупким листям та плодами, що перев. мають форму заокругленого конуса.

Коло пасіки росли яблуні й груші, посхилявши густе гілля.. над уликами (Н.-Лев., ІІ, 1956, 262);

Галя безсило опустилася на коліна під самотньою дикою грушею, що зеленим кущем красувалася в житі (Збан., Між.. людьми, 1955, 57).

2. Плід цього дерева.

Панських груш не руш: як погниють — самі віддадуть (Укр.. присл.., 1955, 14);

Разом з грушами зривалося й падало на землю червоне листя (Шиян, Гроза.., 1956, 87);

*У порівн. Шинкар, видно, при силі був, бо тільки струхнувся, так усі й одскочили, як груші (Мирний, II, 1954, 128).

◊ Наговори́ти (розказа́ти) [,що] на вербі́ гру́ші [росту́ть] — висловити нездійсненні, нереальні, нісенітні думки.

— Годі тобі, дівчино! Ти розкажеш такого, що на вербі груші, а на сосні яблука ростуть! (Вовчок, І, 1955, 319);

[Оленка:] Вже ви, мамо, наговорите на вербі груші, а на осиці кислиці (Н.-Лев., II, 1956, 499);

Така́ пра́вда, як на вербі́ гру́ші — неправда.

А може то така, правда, Як на вербі груші (Шевч., II, 1953, 54).

3. Предмет, що мас форму плода цього дерева.

Дід Остап посміхнувся і, як дитина, знову надавив грушу сирени (Епік, Тв., 1958, 583).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. груша — -і, ж. 1》 Садове і лісове фруктове дерево з темно-зеленим цупким листям та плодами, що перев. мають форму заокругленого конуса. 2》 Плід цього дерева. 3》 Предмет, що має форму плода цього дерева. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Груша — Гру́ша прізвище населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  3. груша — Панських груш не труси, як погниють — самі віддадуть. З іронією про панів, які віддають лише непотрібні і зіпсовані речі. Подали груш, то й зза столу руш. Скінчили їсти, то вже час йти додому. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. груша — І, ч. Пам'ятник Михайлу Грушевському. Давай о першій зустрінемось біля Груші. Словник сучасного українського сленгу
  5. груша — Листопадне дерево або кущ родини розових, поширене в гірських районах Євразії та Пн. Африки; повсюдно вирощують численні сорти г. звичайної; плоди круглої форми дещо видовжені, м'якуш соковитий і солодкий, плоди... Універсальний словник-енциклопедія
  6. груша — на вербі́ гру́ші, жарт. 1. зі сл. наговори́ти, набала́кати і т. ін. Нісенітниці, дурниці. (Ївга:) Наговорить (писар) на вербі груші! Та він .. рад Левка живого з’їсти, бо хоче, щоб я замість Левка та пішла за нього! (Г. Фразеологічний словник української мови
  7. груша — Гру́ша, -ші, -ші, -шею; гру́ші, груш, гру́шам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. груша — Груша, -ші ж. 1) Груша (дерево и плодъ). Чорте, на груш, тільки мене не воруш. Ном. № 383. Під грушею ляше та й спить. Руд. Ск. І. 175. наказав на вербі груш. Пустяковъ, небылицъ наговорилъ. ум. грушка, грушечка. Словник української мови Грінченка