груша

Панських груш не труси, як погниють — самі віддадуть.

З іронією про панів, які віддають лише непотрібні і зіпсовані речі.

Подали груш, то й зза столу руш.

Скінчили їсти, то вже час йти додому.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. груша — -і, ж. 1》 Садове і лісове фруктове дерево з темно-зеленим цупким листям та плодами, що перев. мають форму заокругленого конуса. 2》 Плід цього дерева. 3》 Предмет, що має форму плода цього дерева. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Груша — Гру́ша прізвище населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  3. груша — І, ч. Пам'ятник Михайлу Грушевському. Давай о першій зустрінемось біля Груші. Словник сучасного українського сленгу
  4. груша — Листопадне дерево або кущ родини розових, поширене в гірських районах Євразії та Пн. Африки; повсюдно вирощують численні сорти г. звичайної; плоди круглої форми дещо видовжені, м'якуш соковитий і солодкий, плоди... Універсальний словник-енциклопедія
  5. груша — на вербі́ гру́ші, жарт. 1. зі сл. наговори́ти, набала́кати і т. ін. Нісенітниці, дурниці. (Ївга:) Наговорить (писар) на вербі груші! Та він .. рад Левка живого з’їсти, бо хоче, щоб я замість Левка та пішла за нього! (Г. Фразеологічний словник української мови
  6. груша — Гру́ша, -ші, -ші, -шею; гру́ші, груш, гру́шам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. груша — ГРУ́ША, і, ж. 1. Садове і лісове фруктове дерево з темно-зеленим цупким листям та плодами, що перев. мають форму заокругленого конуса. Коло пасіки росли яблуні й груші, посхилявши густе гілля.. над уликами (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. груша — Груша, -ші ж. 1) Груша (дерево и плодъ). Чорте, на груш, тільки мене не воруш. Ном. № 383. Під грушею ляше та й спить. Руд. Ск. І. 175. наказав на вербі груш. Пустяковъ, небылицъ наговорилъ. ум. грушка, грушечка. Словник української мови Грінченка