1. Словник української мови в 11 томах

грязько

ГРЯ́ЗЬКО. Присл. до грязьки́й;

// у знач. присудк сл. Про стан, коли все покрите гряззю (у 1 знач.).

Треба під’їжджати на велику гору, а тут ще грязько після дощу (Україна.., І, 1960, 148).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грязько — гря́зько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. грязько — Присл. до грязький. || у знач. присудк. сл. Про стан, коли все покрите гряззю (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грязько — Гря́зько, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. грязько — Грязько нар. Грязно (о дорогѣ, вообще о растворенной дождемъ землѣ). У чоловіка камінець лежить перед порогом, щоб не грязько було. Рудч. Ск. ІІ. 153. Словник української мови Грінченка