1. Словник української мови в 11 томах

грязький

ГРЯЗЬКИ́Й а́, е́. Покритий гряззю (у 1 знач.).

Шлях, широкий та грязький, без краю мрів перед очима чорною рікою (Вас., II, 1959, 39);

// рідко. З гряззю (у 2 знач.); брудний.

Дрібні, грязькі, студені краплі впали так несподівано на його лице, що він в одній хвилі зупинився (Фр., V, 1951, 211).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грязький — грязьки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. грязький — -а, -е. Покритий гряззю (у 1 знач.). || рідко. З гряззю (у 2 знач.); брудний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грязький — ГРУЗЬКИ́Й (у якому можна загрузнути), В'ЯЗКИ́Й, ДРАГЛИ́СТИЙ, ГРУ́ЗЛИЙ рідше, ПЛАВКИ́Й розм., ГРУ́ЗНИЙ діал.; РОЗМО́КЛИЙ, РОЗМ'Я́КЛИЙ, РОЗКИ́СЛИЙ, РОЗКВА́СЛИЙ, ХЛИПКИ́Й, ТВАНИ́СТИЙ, РОЗГРУ́ЗЛИЙ рідше, РОЗГА́СЛИЙ рідше (про ґрунт... Словник синонімів української мови
  4. грязький — Гря́зьки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. грязький — Грязький, -а, -е Грязный (о дорогѣ, вообще о растворенной дождемъ землѣ). Грязька дорога. Калюжа грязька. Чуб. ІІІ. 138. Ой вийду й на вулицю, аж вулиця грязька. Грин. ІІІ. 166. Словник української мови Грінченка