гріховодник
ГРІХОВО́ДНИК, а, ч., розм. Той, хто порушує правила моралі або взагалі прийняті правила співжиття.
— Це ти, старий гріховоднику! — радо промовив він, впізнаючи Василя Тимофійовича, — насилу, бач, пригадав одвідати!.. (Вас., І, 1959, 141);
Дід Кияшко бурчить невдоволено: — Паразит! Духовного званія [звання], а такий гріховодник (Збан., Єдина, 1959, 134).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гріховодник — гріхово́дник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- гріховодник — -а, ч., розм. Той, хто порушує правила моралі або взагалі прийняті правила співжиття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гріховодник — див. грішник; розпусник Словник синонімів Вусика
- гріховодник — РОЗПУ́СНИК (розпусний чоловік), РОЗПУ́ТНИК, БЕЗПУ́ТНИК розм., ПОТІПА́ХА (ПОТІПА́КА) лайл.; ГРІХОВО́ДНИК розм., ГРІХОВО́ДА розм., БА́ХУР лайл., БЛУДНИ́К заст. (той, хто веде розпусне статеве життя). Словник синонімів української мови