гріховодник
РОЗПУ́СНИК (розпусний чоловік), РОЗПУ́ТНИК, БЕЗПУ́ТНИК розм., ПОТІПА́ХА (ПОТІПА́КА) лайл.; ГРІХОВО́ДНИК розм., ГРІХОВО́ДА розм., БА́ХУР лайл., БЛУДНИ́К заст. (той, хто веде розпусне статеве життя). Доротті немов і не помітила його зажерливого погляду розпусника (І. Ле); (Женя:) Я думала, що ти чистий душею, що ти з добрим, чесним серцем, а виявилось, що ти розпутник! (М. Кропивницький); (Сестра Серафима:) Отак вона завжди: як п'яницю то й криє, безпутника якого то й покриває. А нас з тобою певно оце одрапортує матушці гумені (Панас Мирний); Старий потіпака Глядить-глядить, поки з носа Потече кабака... (Л. Глібов); Дід Кияшко бурчить невдоволено: — Паразит! Духовного званія, а такий гріховодник (Ю. Збанацький); — Яке наше життя? Як собаку оту одірвали від батька-матері, від дому і взяли сюди старого бахура тішити (Панас Мирний).
Значення в інших словниках
- гріховодник — гріхово́дник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- гріховодник — -а, ч., розм. Той, хто порушує правила моралі або взагалі прийняті правила співжиття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гріховодник — див. грішник; розпусник Словник синонімів Вусика
- гріховодник — ГРІХОВО́ДНИК, а, ч., розм. Той, хто порушує правила моралі або взагалі прийняті правила співжиття. — Це ти, старий гріховоднику! — радо промовив він, впізнаючи Василя Тимофійовича, — насилу, бач, пригадав одвідати!.. (Вас. Словник української мови в 11 томах