гріхопадіння
ГРІХОПАДІ́ННЯ, я, с.
1. За біблійним переказом — порушення першими людьми, Адамом і Євою, завітів, даних їм богом.
Біблійна легенда про гріхопадіння Адама і Єви.
2. ірон. Порушення громадських норм моралі, поведінки.
— Марковська — співучасниця в шкідництві чи навіть і в шпигунстві, і її гріхопадіння з Мухтаровим — теж один із засобів увійти в довір’я (Ле, Міжгір’я, 1953, 467).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гріхопадіння — гріхопаді́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- гріхопадіння — -я, с. 1》 За біблійним переказом – порушення першими людьми, Адамом і Євою, завітів, даних їм Богом. 2》 ірон. Порушення громадських норм моралі, поведінки. Великий тлумачний словник сучасної мови