гріш
ГРІШ, гроша́, ч. У XIX ст. у Росії — дрібна розмінна монета, що дорівнювала &́189; копійки.
Складіться, хлопці, по грошу, Купіть мені бинду хорошу (Чуб., V, 1874, 634);
Кинув [артист] гріш вікном (Коб., Покора, 1899, 2);
// Незначна, мізерна грошова сума.
Друкує на останній гріш свій збірник поетеса (Тер., Щедра земля, 1956, 25);
З горя він пропив до шеляга свій .. заробіток, і з того часу злидарський гріш чоловіка почав усе частіше розкочуватися по чужих шинквасах (Стельмах, Хліб.., 1959, 216);
// Взагалі гроші.
У мене велика родина і потребує гроша (Коцюб., III, 1956, 260);
[Куц:] Треба вигадати копійчину, зараз у командировку по оці самі штучки — і в гріш (Мороз, П’єси, 1959, 220).
◊ Гріш ці́на; Ці́на — мі́дний гріш — нічого не вартий; нікуди не годиться.
Гріш ціна тому генералові, який не знає своїх кращих командирів (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 323);
Ціна всяким законам про вибори народних представників — мідний гріш, поки немає фактично завойованого самодержавства народу.. (Ленін, 9, 1949, 164);
Ла́маного гроша́ не ва́ртий — не має ніякої цінності; нічого не вартий.
[Клеопатра:] Їхні роботи ламаного гроша не варті (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 74);
Ні на гріш — нема нічого.
Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що вважаю.. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Л. Укр., V, 1956, 160);
Як за гріш ма́ку — дуже багато.
Повиправляйте тільки собі друкарські помилки, бо їх там як за гріш маку (Коцюб., III, 1956, 159).
Значення в інших словниках
- гріш — Гріш: — дрібна монета Польщі Австрії, Росії [44-2] Словник з творів Івана Франка
- гріш — гріш 1 іменник чоловічого роду у Росії XIX ст. – дрібна розмінна монета — іст.; незначна, мізерна грошова сума гріш 2 іменник чоловічого роду взагалі гроші Орфографічний словник української мови
- гріш — Гріш, збірн. 1. Кошти. Ухвалив сойм краєвий дати таку поміч людям, що як люди в якій громаді заложать собі касу, то Виділ краєвий має тій касі з гроша краєвого дати насамперед запомогу на покрите коштів заложеня каси в сумі 600 корон (См. Українська літературна мова на Буковині
- гріш — гроша, ч. У 19 ст. у Росії – дрібна розмінна монета, що дорівнювала 1/2 копійки. || Незначна, мізерна грошова сума. || Взагалі гроші. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гріш — 1. срібна монета вартістю кількох або кільканадцятьох денаріїв (т.зв. вел. денарій), використовувана в країнах Зх. і Центр. Європи; 2. пол. розмінна грошова одиниця з 1924; 1 г. = 1/100 зл.; 3. австр. розмінна грошова одиниця; 1 г. = 1/100 шилінґа. Універсальний словник-енциклопедія
- гріш — гріш (копі́йка, шаг) ціна́ (в база́рний день) кому, чому. Хто-небудь або що-небудь нічого не варті, нічого не значать. — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян.— Гріш ціна йому тепер (М. Стельмах); — Чого... Фразеологічний словник української мови
- гріш — ГРІШ (старовинна дрібна розмінна монета вартістю півкопійки), ШАГ. Складіться, хлопці, по грошу, Купіть мені бинду хорошу (П. Чубинський); Вже горох поспів був і в місті можна було купити десять стрючків за шага (А. Свидницький). Словник синонімів української мови
- гріш — Гріш, гроша́, -ше́ві, -ше́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гріш — рос. грош (від лат. grossus denarius) — назва срібної монети, що прийшла у Західну Європу в ХІІІ-ХІУ ст. на зміну середньовічному бекарові. Своїм більшим розміром і якістю Г. відповідав економіці того часу. Eкономічна енциклопедія
- гріш — Гріш, гроша м. 1) Денежка, полкопейки, грошъ. Багацько, як за гріш маку. Ном. 2) Деньги. Гріш круглий, — роскошиться. Ном. № 9924. ум. грошик. З кошиком та з грошиком. Ном. Словник української мови Грінченка