гріш

ГРІШ (старовинна дрібна розмінна монета вартістю півкопійки), ШАГ. Складіться, хлопці, по грошу, Купіть мені бинду хорошу (П. Чубинський); Вже горох поспів був і в місті можна було купити десять стрючків за шага (А. Свидницький).

ГРІШ (дуже мала грошова сума), КОПІ́ЙКА перев. у мн.; ШАГ заст., ШЕ́ЛЯГ заст. (перев. у складі фразеологізмів). Після похоронів жінки Петро не мав і гроша в гамані (М. Коцюбинський); — Збирав, збирав ті копійки, а батько все до шеляга підчистив (М. Стельмах); Він був непитущий, працьовитий господар, трохи скупий і добре вивчив приказку: "хто шага не береже, той сам шага не вартий" (Б. Грінченко).

ГРО́ШІ (металеві й паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу), ГРО́ШИКИ розм., ГРОШЕНЯ́ТА розм., КАЗНА́ розм., жарт., КОПІ́ЙКА збірн. розм., МОНЕ́ТА збірн. розм., ГРІШ збірн., розм., ГРОШВА́ збірн. фам., ФІНА́НСИ розм., жарт., КУПИ́ЛО розм., жарт., КАБЗА́ діал., КАМЗА́ діал.; ВАЛЮ́ТА (перев. у міжнародних розрахунках); МОНЕ́ТИ, ДЗВІНКІ́ ГРО́ШІ, ДРІБНІ́, КОПІЙКИ́ розм., ДРІБНЯКИ́ зневажл., ПОБРЯЗКАЧІ́ заст. (металеві); СРІ́БНІ, СРІ́БЛО збірн., СРІБНЯКИ́ розм., СРІ́БНИКИ розм., СРІБЛЯКИ́ заст. (з домішкою срібла або нікелю); МІ́ДНІ, МІДЬ збірн., МІДЯКИ́ розм., МІ́ДНИЦІ заст. (мідні); АСИГНА́ЦІЇ, БАНКНО́ТИ, ПАПІРЦІ́ заст., зневажл. (паперові). Іван Федорович землю продав і гроші одвіз синові (Панас Мирний); Дорогою Панас з Хомою йшли, В калитці грошики найшли (М. Годованець); (Коновалиха:) Здається, всього у мене доволі є: і хлібець, і грошенята, і худобина, і хата своя (М. Кропивницький); Сиріток вигодувати, до науки-до розуму довести, та таки на усе, на усе треба казни! (Г. Квітка-Основ'яненко); Держу копійку про чорний рік (прислів'я); (Савка:) Зараз же — по редакціях, конторах і касах за монетою! Карбованців сто нашкрябаємо? (Я. Мамонтов); — Заробите яку копійку, зложите докупи, от і гріш буде про всякий випадок... (М. Коцюбинський); Люди казали, що церковний староста з одних недогарків нажив казан грошви (М. Стельмах); Книжку.. я постараюсь Вам прислать, як розживусь на гроші, а то тепер мої фінанси в великому упадку (Леся Українка); Купив би, та купила немає (прислів'я); Він обчислював.., до якої суми заокруглиться збита вже кабза (І. Франко); — За те, мабуть, не мала й камза перепала? — питає хтось. — Та буде з нас, — одказує Чіпка, витягаючи гаман з кишені (Панас Мирний); — То що ж вам — валютою платити? — сказав Бережан, ховаючи гроші (І. Муратов); Кожну сотню Макшеєв перев'язував ниткою, а Шевченко сортував монети і складав їх рівними стовпчиками (З. Тулуб); Збував (Січкар) торговцям хліб і.. сало тільки за мануфактуру та дзвінкі гроші (М. Стельмах); — Йойні починає вже терпцю неставати. І не так терпцю, як дрібних (І. Франко); Брязкають у кишені дрібняки; Повно побрязкачів у кишені (Марко Вовчок); Соломія зірвала з шиї торбину й висипала з неї на руку старому циганові кілька срібних (М. Коцюбинський); Одчинила (Марта) скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (І. Нечуй-Левицький); Мотря.. витрушує в дідову шапку своє срібло і мідь (М. Стельмах); Тітка виймала з-за пазухи вузлик, роздлубувала і довго шепчучи лічила мідяки (Є. Гуцало); Вона вийняла паку банкнотів і відрахувала потрібну суму (Ю. Смолич); — Гроші, гроші забери! — гукнула Мар'яна.. Вона підбігла до столу, схопила папірці і кинула йому услід (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гріш — Гріш: — дрібна монета Польщі Австрії, Росії [44-2] Словник з творів Івана Франка
  2. гріш — гріш 1 іменник чоловічого роду у Росії XIX ст. – дрібна розмінна монета — іст.; незначна, мізерна грошова сума гріш 2 іменник чоловічого роду взагалі гроші Орфографічний словник української мови
  3. гріш — Гріш, збірн. 1. Кошти. Ухвалив сойм краєвий дати таку поміч людям, що як люди в якій громаді заложать собі касу, то Виділ краєвий має тій касі з гроша краєвого дати насамперед запомогу на покрите коштів заложеня каси в сумі 600 корон (См. Українська літературна мова на Буковині
  4. гріш — гроша, ч. У 19 ст. у Росії – дрібна розмінна монета, що дорівнювала 1/2 копійки. || Незначна, мізерна грошова сума. || Взагалі гроші. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гріш — 1. срібна монета вартістю кількох або кільканадцятьох денаріїв (т.зв. вел. денарій), використовувана в країнах Зх. і Центр. Європи; 2. пол. розмінна грошова одиниця з 1924; 1 г. = 1/100 зл.; 3. австр. розмінна грошова одиниця; 1 г. = 1/100 шилінґа. Універсальний словник-енциклопедія
  6. гріш — гріш (копі́йка, шаг) ціна́ (в база́рний день) кому, чому. Хто-небудь або що-небудь нічого не варті, нічого не значать. — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян.— Гріш ціна йому тепер (М. Стельмах); — Чого... Фразеологічний словник української мови
  7. гріш — Гріш, гроша́, -ше́ві, -ше́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. гріш — ГРІШ, гроша́, ч. У XIX ст. у Росії — дрібна розмінна монета, що дорівнювала &́189; копійки. Складіться, хлопці, по грошу, Купіть мені бинду хорошу (Чуб., V, 1874, 634); Кинув [артист] гріш вікном (Коб. Словник української мови в 11 томах
  9. гріш — рос. грош (від лат. grossus denarius) — назва срібної монети, що прийшла у Західну Європу в ХІІІ-ХІУ ст. на зміну середньовічному бекарові. Своїм більшим розміром і якістю Г. відповідав економіці того часу. Eкономічна енциклопедія
  10. гріш — Гріш, гроша м. 1) Денежка, полкопейки, грошъ. Багацько, як за гріш маку. Ном. 2) Деньги. Гріш круглий, — роскошиться. Ном. № 9924. ум. грошик. З кошиком та з грошиком. Ном. Словник української мови Грінченка