гріш

Гріш, збірн.

1. Кошти. Ухвалив сойм краєвий дати таку поміч людям, що як люди в якій громаді заложать собі касу, то Виділ краєвий має тій касі з гроша краєвого дати насамперед запомогу на покрите коштів заложеня каси в сумі 600 корон (См.-Стоцький, Порадник, 10).

2. Те саме, що гроші, заощадження. Весь свій зайвий гріш покійний жертвував на друк книжок не лиш свого, але й чужого пера (Б., 1895, 5, 3)

/пол. grosz — 1) фіш, 2) збірн. гроші.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гріш — Гріш: — дрібна монета Польщі Австрії, Росії [44-2] Словник з творів Івана Франка
  2. гріш — гріш 1 іменник чоловічого роду у Росії XIX ст. – дрібна розмінна монета — іст.; незначна, мізерна грошова сума гріш 2 іменник чоловічого роду взагалі гроші Орфографічний словник української мови
  3. гріш — гроша, ч. У 19 ст. у Росії – дрібна розмінна монета, що дорівнювала 1/2 копійки. || Незначна, мізерна грошова сума. || Взагалі гроші. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гріш — 1. срібна монета вартістю кількох або кільканадцятьох денаріїв (т.зв. вел. денарій), використовувана в країнах Зх. і Центр. Європи; 2. пол. розмінна грошова одиниця з 1924; 1 г. = 1/100 зл.; 3. австр. розмінна грошова одиниця; 1 г. = 1/100 шилінґа. Універсальний словник-енциклопедія
  5. гріш — гріш (копі́йка, шаг) ціна́ (в база́рний день) кому, чому. Хто-небудь або що-небудь нічого не варті, нічого не значать. — Життя, життя! — витріщився на матір Омелян.— Гріш ціна йому тепер (М. Стельмах); — Чого... Фразеологічний словник української мови
  6. гріш — ГРІШ (старовинна дрібна розмінна монета вартістю півкопійки), ШАГ. Складіться, хлопці, по грошу, Купіть мені бинду хорошу (П. Чубинський); Вже горох поспів був і в місті можна було купити десять стрючків за шага (А. Свидницький). Словник синонімів української мови
  7. гріш — Гріш, гроша́, -ше́ві, -ше́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. гріш — ГРІШ, гроша́, ч. У XIX ст. у Росії — дрібна розмінна монета, що дорівнювала &́189; копійки. Складіться, хлопці, по грошу, Купіть мені бинду хорошу (Чуб., V, 1874, 634); Кинув [артист] гріш вікном (Коб. Словник української мови в 11 томах
  9. гріш — рос. грош (від лат. grossus denarius) — назва срібної монети, що прийшла у Західну Європу в ХІІІ-ХІУ ст. на зміну середньовічному бекарові. Своїм більшим розміром і якістю Г. відповідав економіці того часу. Eкономічна енциклопедія
  10. гріш — Гріш, гроша м. 1) Денежка, полкопейки, грошъ. Багацько, як за гріш маку. Ном. 2) Деньги. Гріш круглий, — роскошиться. Ном. № 9924. ум. грошик. З кошиком та з грошиком. Ном. Словник української мови Грінченка