грішка
ГРІ́ШКА, присудк. сл., дит. Те саме, що гріх 3.
— Кажуть [мати]: грішка змалечку привчатись, як з людьми битись… Треба з ними в миру жити! (Мирний, II, 1954, 185).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
ГРІ́ШКА, присудк. сл., дит. Те саме, що гріх 3.
— Кажуть [мати]: грішка змалечку привчатись, як з людьми битись… Треба з ними в миру жити! (Мирний, II, 1954, 185).