грішка

ГРІ́ШКА, присудк. сл., дит. Те саме, що гріх 3.

— Кажуть [мати]: грішка змалечку привчатись, як з людьми битись… Треба з ними в миру жити! (Мирний, II, 1954, 185).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грішка — присудк. сл., дит. Те саме, що гріх 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. грішка — Грішка нар. (Дѣтск.). Грѣшно. О. 1862. IX. 118. Так грішка робить, а то бозя скара. Ном. Словник української мови Грінченка