1. Словник української мови в 11 томах

губерня

ГУБЕ́РНЯ, і, ж., розм. Те саме, що губе́рнія.

Мерщій здали [пани] землю в оренду, а самі врозтіч, хто в город на службу подався, хто в губерню та столицю на веселе життя поїхав (Мирний, IV, 1955, 240).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. губерня — губе́рня іменник жіночого роду губернія арх., розм. Орфографічний словник української мови
  2. губерня — -і, ж., розм. Те саме, що губернія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. губерня — ГУБЕ́РНІЯ іст. (адміністративно-територіальна одиниця), ГУБЕРНА́ТОРСТВО, ГУБЕ́РНЯ розм. Родом ми із Рязанської губернії. І тепер іще родичі живуть там (А. Словник синонімів української мови
  4. губерня — Губе́рня, -ні, -нею; -бе́рні, -бе́рень і рідше губе́рнія, -нії, -нією; -бе́рнії, -бе́рній Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. губерня — Губерня, -ні ж. 1) Губернія. Чуб. V. 978. 2) Губернскій городъ. Сяя дорога до Київа губерні. Чуб. V. 980. Словник української мови Грінченка