губище

ГУБИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до губа́¹ 1.

Телегуз заплямкав товстими губищами (Донч., II, 1956, 307).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. губище — губи́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. губище — -а, с. Збільш. до губа I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. губище — Губище, -ща с. ув. отъ губа. Замкни моїм ворогам губи і губища. Чуб. І. 95. Словник української мови Грінченка