губний
ГУБНИ́Й¹, а́, е́.
1. Прикм. до губа́¹ 1. Губні м’язи;
// Який виконується губами, діє за допомогою губ.
Закінчила уроки ж семінарія — і сміх і крик під музику губну нехитру по класах залунали (Тич., I, 1957, 216);
З німецьких окопів почулися звуки губної гармонії (Кучер, Голод, 1961, 129);
// Признач. для губ.
Геллерфорт поліз своїми пальцями в сумочку і, крім дзеркальця та губної помади, нічого не знайшов (Хижняк, Тамара, 1959, 122).
2. лінгв. Який утворюється з активною участю губ ( див. губа́¹ 1) (про звуки).
Губні (лабіальні) приголосні — приголосні звуки, при вимові яких основним артикулюючим органом є губи (Сл. лінгв. терм., 1957, 44).
ГУБНИ́Й³, а́, е́. Прикм. до губа́³ .
Губних старост обирало населення повіту з місцевих дворян (Іст. СРСР, 1956, 130).
Значення в інших словниках
- губний — губни́й 1 прикметник від: губа — частина обличчя губни́й 2 прикметник від: губа — округа в Московській Русі іст. Орфографічний словник української мови
- губний — I -а, -е. 1》 Прикм. до губи I 1). Губні м'язи. || Який виконується губами, діє за допомогою губ. || Признач. для губ. 2》 лінгв. Який утворюється з активною участю губ (див. губа I 1)) (про звуки). II -а, -е. Прикм. до губа III. Великий тлумачний словник сучасної мови
- губний — ГУБНИ́Й лінгв. (про звук — який утворюється з активною участю губ); ЛАБІА́ЛЬНИЙ (про приголосний); ОГУ́БЛЕНИЙ, ЛАБІАЛІЗО́ВАНИЙ, ОКРУ́ГЛЕНИЙ (про голосний). Словник синонімів української мови
- губний — Губни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)