1. Великий тлумачний словник сучасної мови

губний

губни́й

I -а, -е.

1》 Прикм. до губи I 1). Губні м'язи.

|| Який виконується губами, діє за допомогою губ.

|| Признач. для губ.

2》 лінгв. Який утворюється з активною участю губ (див. губа I 1)) (про звуки).

II -а, -е.

Прикм. до губа III.

Губна реформа — реформа, проведена в Російській державі в 30-50 рр. 16 ст.

Губне управління — місцеве самоуправління в Московській державі.

Губні грамоти — акти, на основі яких Московський уряд, починаючи з 40-х рр. 16 ст., створював губні установи.

Губні установи — органи місцевого управління в Росії з 30-40-х рр. 16 ст. по 1702 р. в масштабах губи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. губний — губни́й 1 прикметник від: губа — частина обличчя губни́й 2 прикметник від: губа — округа в Московській Русі іст. Орфографічний словник української мови
  2. губний — ГУБНИ́Й лінгв. (про звук — який утворюється з активною участю губ); ЛАБІА́ЛЬНИЙ (про приголосний); ОГУ́БЛЕНИЙ, ЛАБІАЛІЗО́ВАНИЙ, ОКРУ́ГЛЕНИЙ (про голосний). Словник синонімів української мови
  3. губний — Губни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. губний — ГУБНИ́Й¹, а́, е́. 1. Прикм. до губа́¹ 1. Губні м’язи; // Який виконується губами, діє за допомогою губ. Закінчила уроки ж семінарія — і сміх і крик під музику губну нехитру по класах залунали (Тич. Словник української мови в 11 томах