гульня
ГУЛЬНЯ́, і́, ж., розм.
1. Те саме, що гульба́.
[Роман:] І коли ця гульня скінчиться? Одні гості в хату, другі з хати, треті на поріг (Кроп., II, 1958, 31).
2. Веселе, з розвагами, танцями і т. ін. проведення часу.
Вітром майнула [Катерина] до гурту, де аж куріла гульня (Вас., II, 1959, 348);
Бринять пісні старі й нові, Гульня — до пізніх зір (Мал., Серце.., 1959, 135).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гульня — гульня́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- гульня — -і, ж., розм. 1》 Те саме, що гульба. 2》 Веселе, з розвагами, танцями і т. ін. проведення часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гульня — див. веселощі; гульба Словник синонімів Вусика
- гульня — ГУ́ЛЯ́НКА (проведення часу з розвагами, танцями), ЗАБА́ВА, ГУЛЯ́ННЯ, ГРИ́ЩЕ перев. у мн., ГУ́ЛЬБИЩЕ розм., ГУЛЬБА́ розм., ГУЛЬНЯ́ розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ПОГУЛЯ́НКА розм., ГУ́ЛІ розм., ГУ́ЛЬКИ розм., І́ГРИЩЕ заст. Словник синонімів української мови
- гульня — Гульня, -ні ж. 1) Гуляніе, развлеченіе, забава. Ні гульня, ні робота. Ном. № 10911. Без його і гульня не гульня. Шевч. 303. 2) Кутежъ. К. ЧР. 88. Словник української мови Грінченка