1. Словник української мови в 11 томах

гультяйка

ГУЛЬТЯ́ЙКА, и, ж., зневажл. Жін. до гультя́й.

— Ат… що мені з тих брів, коли я гультяйка, бурлачка, та й годі, — сказала Василина, махнувши рукою (Н.-Лев., II, 1956, 141).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гультяйка — гультя́йка іменник жіночого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. гультяйка — -и, зневажл. Жін. до гультяй. Великий тлумачний словник сучасної мови