1. Словник української мови в 11 томах

гультяйство

ГУЛЬТЯ́ЙСТВО, а, с., зневажл.

1. Незайнятість ніякими справами; неробство, ледарство.

[Куче:] Я теж знаю, хто то щодня, щороку жінку й діти до богадільні заганяє, а себе до тюрми, а все через п’янство та гультяйство (Л. Укр., IV, 1954, 231).

2. збірн. Ті, що ведуть гультяйське життя.

Старшина визнавала, що до війська козацького пристало чимало гультяйства (Тулуб, Людолови, II, 1957, 220).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гультяйство — гультя́йство іменник середнього роду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. гультяйство — -а, с., зневажл. 1》 Незайнятість ніякими справами; неробство, ледарство. 2》 збірн. Ті, що ведуть гультяйське життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гультяйство — НЕРО́БСТВО (незайнятість працею, якоюсь справою, діяльністю), БЕЗДІ́ЛЛЯ розм., БЕЗРОБІ́ТТЯ розм., ГУЛЬНЯ́ розм., ГУЛЬТЯ́ЙСТВО зневажл. Словник синонімів української мови
  4. гультяйство — Гультя́йство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гультяйство — Гультяйство, -ва с. 1) Праздность, лѣнтяйничанье, повѣсничество. І який буде лад з твого гультяйства? 2) соб. Лѣнтяи, кутилы, повѣсы. Он зібралось усе наше гультяйство. Словник української мови Грінченка