гуляй-город
ГУЛЯ́Й-ГО́РОД, а, ч. Пересувна бойова споруда із окремих щитів з бійницями, що використовувалася російськими військами та запорізькими козаками при облозі фортець і т. ін.
До стін монастиря, нарешті, підкотили гуляй-городи, заплетені лозою і набиті землею башти, з яких повстанці могли розстрілювати монахів через стіни (Панч, Гомон. Україна, 1954, 368).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гуляй-город — гуля́й-го́род іменник чоловічого роду пересувна бойова споруда із окремих щитів з бійницями іст. Орфографічний словник української мови
- гуляй-город — -а, ч. Пересувна бойова споруда із окремих щитів із бійницями, що використовувалася російськими військами та запорізькими козаками під час облоги фортець і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови