гуляння

ГУЛЯ́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. гуля́ти.

Купила собі дуже порядний костюм для гуляння (Л. Укр., V, 1956, 420);

Почав я по ярмарках блукати .. Піп на мене гнівався за таке гуляння (Вовчок, VI, 1956, 255);

Будиночок, подвір’я .. й провулок на цілий квартал аж двигтіли від гуляння та веселощів (Смолич, V, 1959, 92).

2. Те саме, що гу́ля́нка 1.

Їх можна було бачити на гулянні тільки вдвох (Шиян, Баланда, 1957, 70);

// Масове святкування.

Ввечері на Олександрівському бульварі мало відбутися величезне всенародне гуляння — ілюмінація, .. фейєрверк (Смолич, II, 1958, 114).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуляння — гуля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гуляння — -я, с. 1》 Дія за знач. гуляти. 2》 Те саме, що гулянка 1). || Масове святкування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гуляння — Гулі, див. розривка Словник чужослів Павло Штепа
  4. гуляння — див. веселощі; гульба Словник синонімів Вусика
  5. гуляння — ГУ́ЛЯ́НКА (проведення часу з розвагами, танцями), ЗАБА́ВА, ГУЛЯ́ННЯ, ГРИ́ЩЕ перев. у мн., ГУ́ЛЬБИЩЕ розм., ГУЛЬБА́ розм., ГУЛЬНЯ́ розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ПОГУЛЯ́НКА розм., ГУ́ЛІ розм., ГУ́ЛЬКИ розм., І́ГРИЩЕ заст. Словник синонімів української мови