гуртуватися

ГУРТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.

1. Збиратися в одне місце, створюючи гурт ( див. гурт¹).

Тривожно перезиралися козаки, гуртуючись біля церковного ганку (Тулуб, Людолови, І, 1957, 44);

Молодь гуртувалася біля оркестру, що розташувався під гіллястим дубом (Чорн., Красиві люди, 1961, 80);

*Образно. Глянув і я в небо. Там гуртувалися .. сиво-білі хмари (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 72).

2. Об’єднуватися однією ідеєю, метою.

Од нього [Гущі] вперше почули, що села скрізь гуртуються в спілки (Коцюб., II, 1955, 66);

За сталий мир, за вільний труд, за щастя Гуртуються народи в боротьбі (Підс., Поеми, 1954, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуртуватися — гуртува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гуртуватися — Громадитися І п.ф. Словник синонімів Караванського
  3. гуртуватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 Збиратися в одне місце, створюючи гурт (див. гурт I). 2》 Об'єднуватися однією ідеєю, метою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гуртуватися — Ватажитися, групуватися, збиратися (до гурту), згуртовуватися, купитися, купчитися, отаритися, таборитися, табунитися, юрбитися, юрмитися, юртуватися Словник синонімів Вусика
  5. гуртуватися — ЗБИРА́ТИСЯ (опинятися в одному місці, в однієї особи чи в одних руках), ГРОМА́ДИТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, НАГРОМА́ДЖУВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИСЯ, КОНЦЕНТРУВА́ТИСЯ, СТЯГА́ТИСЯ, НАСУВА́ТИ перев. док., розм. Словник синонімів української мови