гуртуватися

ЗБИРА́ТИСЯ (опинятися в одному місці, в однієї особи чи в одних руках), ГРОМА́ДИТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, НАГРОМА́ДЖУВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИСЯ, КОНЦЕНТРУВА́ТИСЯ, СТЯГА́ТИСЯ, НАСУВА́ТИ перев. док., розм. (у великій кількості); КУ́ПЧИТИСЯ, СКУ́ПЧУВАТИСЯ, СКУ́ПЛЮВАТИСЯ розм., КУ́ПИТИСЯ діал. (збиратися докупи); СХО́ДИТИСЯ, НАХО́ДИТИ, ЗБІГА́ТИСЯ розм., НАБІГА́ТИ розм., НАПЛИВА́ТИ розм., НАПИРА́ТИ розм., НАПИРА́ТИСЯ розм. (про людей, тварин); СТІКА́ТИСЯ (поступово); НАБИРА́ТИСЯ (у певній кількості). — Док.: зібра́тися, назбира́тися, згуртува́тися, нагрома́дитися, згрома́дитися, зосере́дитися, сконцентрува́тися, стягти́ся, стягну́тися, настяга́тися розм. насу́нути, ску́пчитися, ску́питися, зійти́ся, насхо́дитися, найти́, збі́гтися, набі́гти, напливти́, наплисти́, напе́рти, напе́ртися, стекти́ся, набра́тися. В Денисовій хаті вже збирались гості (І. Нечуй-Левицький); Незабаром почали до нашого огнища громадитися втікачі й з інших компаній (І. Франко); Тривожно перезиралися козаки, гуртуючись біля церковного ґанку (З. Тулуб); Війська зосереджувались понад річкою (О. Гончар); (Криштоф:) Дрібна продукція пережила свій вік — капітал концентрується (І. Франко); Все повітове місто насунуло у світлиці начальника з своїми сім'ями (І. Нечуй-Левицький); — Ворог скупчується в селі за річкою! (П. Панч); Студенти скупчились на площадці (І. Кочерга); Чоловіка з шість пішло нагору. Остатні скупились коло рундука, гудуть (Панас Мирний); — Усюди, кажуть, купляться круг панів люди та компонують, як би Сомка на волю визволити (П. Куліш). — Пор. ску́пчуватися.

ОБ'Є́ДНУВАТИСЯ у що (утворювати одне ціле з яких-небудь окремих одиниць, ставати одним цілим), З'Є́ДНУВАТИСЯ, ЗГУРТО́ВУВАТИСЯ, ОРГАНІЗО́ВУВАТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, СПОЛУЧА́ТИСЯ. — Док.: об'єдна́тися, з'єдна́тися, організува́тися, згуртува́тися, сполучи́тися. Організувалися два хори — чоловічий і окремо жіночий, що співали біля різних бортів пароплава, доки за вимогою слухачів вони не об'єднались в єдиний ансамбль (Ю. Яновський); Всі (присутні) з'єднались в один гурт, палахкотіли одним настроєм (С. Васильченко); Коли ось Лукерка з церкви! — Держись, — кажу, — куме, битва буде! Якщо поодинці, будемо биті. Давай згуртуємось (Остап Вишня); — Товариші, діставайте зброю, запасайтесь патронами та гранатами, організовуйтесь у бойові партизанські групи (Д. Бедзик); Коло Гущі скоро скупчилась молодь.. Од нього вперше почули, що села скрізь гуртуються в спілки (М. Коцюбинський); Як пізніш англійці і шотландці Сполучились в спільну державу, То англійці вчились у шотландців Як любити волю, честь і славу (Леся Українка).

ОБ'Є́ДНУВАТИСЯ навколо, біля, круг кого-чого, з ким, чим і без додатка (вступати у дружні зв'язки, взаємодію на ґрунті спільних інтересів, поглядів, мети і т. ін.), ЗГУРТО́ВУВАТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, З'Є́ДНУВАТИСЯ, ЄДНА́ТИСЯ, ПОВ'Я́ЗУВАТИСЯ, БЛОКУВА́ТИСЯ, СПРЯГА́ТИСЯ. — Док.: об'єдна́тися, згуртува́тися, з'єдна́тися, пов'яза́тися, зблокува́тися, спрягти́ся. — Треба тісніше об'єднатися бідноті з батраками економії (А. Головко); Зала вся нервово зворухнулася, загула, забубоніла і за хвилину стихла. Тепер усі згуртувалися, хто до кого тяжів (Г. Епік); В горах опришки гуртуються... Кажуть, сам Хмельницький їм зброї прислав (Н. Рибак); О, ні, — я вірю зійдуться колись (наші дороги). З'єднаємось навіки ми з тобою (Леся Українка); Колись дерли (пани) шкуру з людей, а це почали брататись та єднатись (І. Нечуй-Левицький); Треба було якоїсь оказії, щоб через неї рід докупи пов'язався (Я. Качура); Український "чумазий" Загнибіда (герой роману П. Мирного "Повія") блокується з поліцією, урядовим чиновництвом, буржуазією (з посібника); Коло школи охочі баби,.. спрягшися з учительками, чепурили школу (Ю. Яновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуртуватися — гуртува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гуртуватися — Громадитися І п.ф. Словник синонімів Караванського
  3. гуртуватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 Збиратися в одне місце, створюючи гурт (див. гурт I). 2》 Об'єднуватися однією ідеєю, метою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гуртуватися — Ватажитися, групуватися, збиратися (до гурту), згуртовуватися, купитися, купчитися, отаритися, таборитися, табунитися, юрбитися, юрмитися, юртуватися Словник синонімів Вусика
  5. гуртуватися — ГУРТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Збиратися в одне місце, створюючи гурт ( див. гурт¹). Тривожно перезиралися козаки, гуртуючись біля церковного ганку (Тулуб, Людолови, І, 1957, 44); Молодь гуртувалася біля оркестру... Словник української мови в 11 томах