1. Словник української мови в 11 томах

гусарин

ГУСА́РИН, а, ч. Те саме, що гуса́р.

Любовно дивилася вона на ставного, красивого гусарина, що чимсь нагадував батька (Кочура, Зол. грамота, 1960, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гусарин — гуса́рин іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гусарин — -а, ч. Те саме, що гусар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гусарин — Гуса́рин, -на, -нові; -са́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гусарин — Гусарин, -на м. Гусаръ. Не вернувся із походу гусарин-москаль. Шевч. 487. Словник української мови Грінченка