гусарка
ГУСА́РКА, и, ж., розм.
1. Жінка гусара.
Ні, не того мені шкода; А марніє моя врода, Люде не беруть. А на улиці дівчата Насміхаються, прокляті, Гусаркою звуть (Шевч., II, 1953, 156).
2. Куртка гусара.
Тинявся [Давидов] з покою в покій, гриз тонкий вус і смикав шнури своєї гусарки (Рибак, Помилка.., 1956, 62).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гусарка — гуса́рка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- гусарка — -и, ж., розм. 1》 Жінка гусара. 2》 Куртка гусара. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гусарка — Гусарка, -ки ж. 1) Жена гусара. Шевч. 487. 2) Родъ теплой женской кофты. Славяносерб. у. Словник української мови Грінченка