гусеня
ГУСЕНЯ́, я́ти, с. Пташа гуски.
[Старшина:] У наших бабів гуси ще тільки починають нестись, а в вас вже й гусенята повилуплювались (Кроп., II, 1958, 258);
Головний показник продуктивності гусей — це діловий вихід гусенят від гуски (Птахівн., 1955, 271);
*У порівн. Ріс хлопець сам, як гусеня на воді (Гончар, Таврія.., 1957, 9).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me