гусеничний

ГУ́СЕНИЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до гу́сениця 1.

На гілках абрикосів виснули кетяги гусеничних гнізд (Кучер, Чорноморці, 1956, 255).

2. Який має гусениці (у 2 знач.).

Надвечір.. ми зустріли колону артилерії на гусеничних тракторах (Сміл., Сашко, 1957, 85);

Наша країна зробила великий вклад у створення гусеничних машин (Знання.., 10, 1967, 7);

// Який здійснюється за допомогою гусениць.

Для подачі бетону були використані баштові крани і крани на гусеничному ході (Архіт. і буд., З, 1955, 19).