гусеничний
гу́сеничний
-а, -е.
1》 Прикм. до гусениця 1).
2》 Який має гусениці (у 2 знач.).
|| Який здійснюється за допомогою гусениць.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гусеничний — гу́сеничний прикметник Орфографічний словник української мови
- гусеничний — (трактор) плазовий Словник чужослів Павло Штепа
- гусеничний — ГУ́СЕНИЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до гу́сениця 1. На гілках абрикосів виснули кетяги гусеничних гнізд (Кучер, Чорноморці, 1956, 255). 2. Який має гусениці (у 2 знач.). Надвечір.. ми зустріли колону артилерії на гусеничних тракторах (Сміл. Словник української мови в 11 томах