гусеничний

гу́сеничний

-а, -е.

1》 Прикм. до гусениця 1).

2》 Який має гусениці (у 2 знач.).

|| Який здійснюється за допомогою гусениць.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гусеничний — гу́сеничний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гусеничний — (трактор) плазовий Словник чужослів Павло Штепа
  3. гусеничний — ГУ́СЕНИЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до гу́сениця 1. На гілках абрикосів виснули кетяги гусеничних гнізд (Кучер, Чорноморці, 1956, 255). 2. Який має гусениці (у 2 знач.). Надвечір.. ми зустріли колону артилерії на гусеничних тракторах (Сміл. Словник української мови в 11 томах