гусятниця
ГУСЯ́ТНИЦЯ, і, ж.
1. Жінка, що розводить і доглядає гусей.
Роменських гусей успішно розводять і в колгоспі імені Шевченка.., де гусятницею працює Катерина (Колг. Укр., 6, 1958, 29).
2. Довгаста посудина з покришкою для засмажування гусей, качок і іншої великої птиці, а також поросят.
Опішняни, крім звичайної ринки, знають косу ринку, вона ж гусятниця або поросятниця, бо в ній зажарюють порося чи птицю — гуску, качку, курку (Полт.-київський діалект… 1954, 124).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гусятниця — гуся́тниця іменник жіночого роду посудина Орфографічний словник української мови
- гусятниця — -і, ж. 1》 Жінка, що розводить і доглядає гусей. 2》 Довгаста посудина з покришкою для засмажування гусей, качок та іншої великої птиці, а також поросят. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гусятниця — Гусятниця, -ці ж. Родъ большой глиняной кастрюли. Вас. 181. Словник української мови Грінченка