гута
ГУ́ТА¹, и, ж., заст. Склоплавильний завод.
В маєтках старшини, монастирів і багатих козаків будувалися гути і рудні. На гутах виготовляли віконне скло і скляні вироби (Іст. УРСР, І, 1953, 285);
[Ярослав:] Дізнавсь про ту силу мою один пан з Косова, забрав мене на гуту за склодува (Мокр., П’єси, 1959, 109).
ГУ́ТА², и, ж. Цінна речовина у вигляді затверділого соку, що міститься в корінні деяких рослин і з якої виготовляють гутаперчу.
Невеличкі . кущики бруслини бородавчастої мають промислове значення. В корінні цієї рослини міститься до 15 процентів дуже цінної речовини — гути, з якої виготовляють гутаперчу (Наука.., 9, 1961, 45).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гута — гу́та 1 іменник жіночого роду завод рідко гу́та 2 іменник жіночого роду речовина Орфографічний словник української мови
- гута — сов. склозавод. Словник синонімів Караванського
- гута — I -и, ж., заст. Склоплавильний завод. II -и, ж. Цінна речовина у вигляді затверділого соку, що міститься в корінні деяких рослин і з якої виготовляють гутаперчу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гута — Плавильня, підприємство по виробництву скла Словник застарілих та маловживаних слів
- гута — Гу́та, -ти; гу́ти, гут Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гута — (польс. < нім.) Виробниче приміщення або будівля з піччю чи кузнею для виготовлення речей зі скла. Архітектура і монументальне мистецтво
- гута — Гута, -ти ж. Стекляный заводъ. Палає, як у гуті. Ном. № 14045. Словник української мови Грінченка