гущава

ГУ́ЩАВА, и, ж., діал. Гущавина.

Вони мовчки пішли поруч стежкою і за хвилю потонули в темній лісовій гущаві (Фр., III, 1950, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me