гуща
ГУ́ЩА, і, ж.
1. Густий відстій, осад на дні посудини, що виділяється з рідини.
Кухарі.. піділляли теплою водою гущу з недоварених горошин (Фр., II, 1950, 265).
2. Густий ліс.
І серед понурої, осінньої ночі князівський замок в освітленні багаття видавався зачарованим палацом серед непроходимої гущі (Ірчан, II, 1958, 43);
// чого. Густі зарості чого-небудь.
З розбігу Сахно шубовснула в самісіньку гущу колючого чагаря (Смолич, І, 1958, 90).
3. перен. Місце найбільшого скупчення кого-, чого-небудь.
Дихало на мене привітом, теплом могучого рідного народу, і хотілось нирнути в його теплу глибінь, в саму гущу (Вас., IV, 1960, 24);
Петро й Саливон незчулись, як і вони опинилися в гущі бою (Панч, Гомон. Україна, 1954, 343);
З завмерлим серцем продирався [жовнір] через гущу колючих дротів (Кобр., Вибр., 1954, 183).
Значення в інших словниках
- гуща — ГУЩА – ГУЩАВИНА – ГУЩИНА Гуща, -і, ор. -ею. 1. Густий відстій у рідині: гуща в олії, чорнильна гуща. 2. Те саме, що гущавина 1: гуща чагаря, лісова гуща. Літературне слововживання
- гуща — (на дні) осад, оденки; (лісу) Р. ГУЩАВИНА; П. скупчення <н. дротів>. Словник синонімів Караванського
- гуща — -і, ж. 1》 Густий відстій, осад на дні посудини, що виділяється з рідини. Кавова гуща. 2》 Густий ліс. || чого. Густі зарості чого-небудь. 3》 перен. Місце найбільшого скупчення кого-, чого-небудь. 4》 Тверді інградієнти (компоненти) першої страви. Гуща з борщу або супу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гуща — 1. осад, оденки, джумита, джурджа, див. подонки, фус, преципітат, седимент 2. гушава, гущавина, гущина, гущак, гущики, хаща, хащина, чагар, чагарник, чагарняк, джемори, див. глуш Словник чужослів Павло Штепа
- Гуща — Гу́ща іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- гуща — див. гущавина; залишок Словник синонімів Вусика
- гуща — ГУ́ЩА (густа частина у рідині), ГУЩА́ВИНА, ОДЕ́НКИ, МО́ЛОТ заст. (пивна). Не вважай, що шум збігає, на дні гуща буде (прислів'я); Почав (Микола) насипати з глибокого полумиска (борщ), вигортаючи гущавину (В. Словник синонімів української мови
- гуща — Гу́ща, -щі, -щі, -щею; гу́щі, гущ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гуща — Гуща, -щі ж. 1) Гуща, подонки, осадокъ. Там тільки на денці.... гуща зосталась. Рудч. Ск. II. 205. 2) Чаща, густое мѣсто. Де ліси і гущі — прорубували просіки. Стор. II. 123. 3) і він у ту гущу. И онъ туда вмѣшался. Г. Барв. 336. Словник української мови Грінченка