гіллястий
ГІЛЛЯ́СТИЙ, а, е.
1. Який має велике або густе гілля ( див. гі́лля́).
Перед хатою стоїть старий гіллястий ясен, усю хату й половину дворища вкриває він своїми вітами (Вас., І, 1959, 111);
Раптом їй [дівчинці] здалося, що вдалині гіллясті кущі чи дерева швидко-швидко рухаються низкою (Ів., Вел. очі, 1956, 13);
Місяць вийшов, обіперся об стару гіллясту грушу (Перв., II, 1958, 49).
2. Який має відростки, схожі на гілки.
Гілляста китиця її [чумизи] вистигає разом і насіння з неї не осипається, чим вигідно відрізняється від проса (Рад. Укр., 4.IX 1949, 1);
Красені-олені щороку скидають в цих травах свої гіллясті панти… (Гончар, Таврія.., 1957, 179).
∆ Гілля́ста пшени́ця — сорт пшениці з великим колосом, який у середній і нижній частині розвивається в колос-гілку з 7-9 дочірніми колосками.
Бабуся зібрала в себе на городі аж два снопи гіллястої пшениці (Збан., Старший брат, 1952, 83).
Значення в інших словниках
- гіллястий — (з густим гіллям) гілчастий, вітистий, (з великою кроною) розлогий, кронастий. Словник синонімів Полюги
- гіллястий — гілля́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- гіллястий — див. ГАЛУЗИСТИЙ. Словник синонімів Караванського
- гіллястий — -а, -е. 1》 Який має велике або густе гілля (див. гілля). 2》 Який має відростки, схожі на гілки. Гілляста пшениця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гіллястий — ГІЛЛЯ́СТИЙ, а, е. 1. Який має велике або густе гілля (див. гі́лля́). Серед двору гілляста яблуня стояла (Марко Вовчок); Перед хатою стоїть старий гіллястий ясен, усю хату й половину дворища вкриває він своїми вітами (С. Словник української мови у 20 томах
- гіллястий — див. розлогий Словник синонімів Вусика
- гіллястий — БУ́ЙНИЙ (який дуже розрісся — з великою кількістю гілок, високим стеблом, густим і великим листям і т. ін.), РОЗБУЯ́ЛИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ, РОЗКІ́ШНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ (звичайно про культурні рослини); МОГУ́ТНІЙ підсил., КРЕМЕ́ЗНИЙ підсил., МОГУ́ЧИЙ підсил. заст. Словник синонімів української мови
- гіллястий — Гілля́стий і гілли́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гіллястий — Гіллястий, -а, -е Вѣтвистый. Серед двору гілляста яблуня стояла. МВ. ІІ. 32. Словник української мови Грінченка