гімназист
ГІМНАЗИ́СТ, а, ч. Учень гімназії.
Мені кілька місяців помагав учитися Іван Плешкан, старший гімназист з сусіднього села (Стеф., II, 1953, 13);
Ще будучи гімназистом, Ф. Е. Дзержинський стає на шлях революційної боротьби за визволення народних мас від капіталістичного гноблення і експлуатації (Літ. газ., 19.УІІ 1951, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гімназист — гімнази́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гімназист — [г'імназист] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
- гімназист — -а, ч. Учень гімназії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гімназист — ГІМНАЗИ́СТ, а, ч. Учень гімназії. Мені кілька місяців помагав учитися Іван Плешкан, старший гімназист з сусіднього села (В. Стефаник); Богданові батьки не знали, що Богдан разом з іншими гімназистами пішов записуватись до українського війська (Ю. Словник української мови у 20 томах
- гімназист — Гімнази́ст, -та; -зи́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)